|
Від землянки до верхів’їв Мов нікого, крім зайців... Орденами всіх сузір’їв Наділяє ніч бійців. Голосок... (замовкни, дятел!) Голос – чистий дивосвіт, Ніби лермонтовський ангел Свій продовжує політ. І не дятел – постріл трісне Над пустелями полян. Це стрілятимуть по пісні Із позицій росіян. Голосок, мов дивний факел, Згасне... обірветься звук, Ніби лермонтовський ангел Душу випустить із рук...
|