|
Авто вже подано, водійка – баба. Злиться. В руках її коса – Бог долі не змінив. Ні, я не викликав, я знав, вона примчиться І скаже: «За тобою, вже досить ти пожив. Втомивсь лічильник вже, бо вже за сім десятків Наклацав він. А я все ще не йду. Шукай мене, шофер. Зіграймо у хова́нки: Знайдеш – візьмеш. А ні – май у виду, Що добре тут мені, відрада просто неба – Співати для людей. Живу я неспроста. Ну, постривай, шофер, не квап мене, не треба, Лічильник клацає хай, ще хоча б до ста...
|