|
Я був колись химерним І навіть безіменним, І зовсім не цікавим нікому із дітей. Тепер я Чебурашка І будь-яка дворняжка Мене зустрівши, лапу подає. Було везіння мало, І навіть так бувало: Ніхто на іменини до мене не ходив. Та з Геною тепер вже Щасливий я безмежно, Бо він найкращий в світі крокодил.
|