|
На ярмаркові квітня хтось там – гайда! гайда! – все – до галузки – віття на гойдалках гойда. Хмарки ростуть по плесах, мов проліски... Дива! А в чортових колесах щось плаче і співа. Солідний громадянин поміж рядів гуля, у блюдця порцелянові за гривеник стріля. Ой світлий жаль флейтиста! Ой барабана грюк! Він ріже вензель чийсь там... Ой, пада склянка з рук! Відходить – посмутнілий, не йде, а дибуля. На піджачок цивільний голівоньку схиля. Ой, це повітря чисте, промінні ці хмарки! В своїх висотних гніздах гойдаються граки. По вертикалі кола колеса крутять, кру... «Не розлюблю ніколи тебе, поки й умру! У блиску знявсь за безцінь, пошлю у край твій я себе в чужій черкесці, а голова моя...»
|