|
Т. М. Замела дахи й дерева, голубів у лет здійма то блакитна, то рожева, різноколірна зима. І манливі, і красиві в електричній далині задніпровського масиву засвітилися вогні. А на хуторі Відраднім зірка-зайчик на льоду чи майне звірям нарядним в Ботанічному саду. Он як з гірки линуть санки вниз по вулиці Франка! Зашарілася киянка від морозу і сніжка. Чобітки знімать належить, теплі туфельки взувай. Цикламен крізь шибку стежить, як згасає небокрай. Що ж, гітари в нас немає, – розкладем пасьянс нудний. Програвач старий заграє на вечері негучній. Почали зірки настройку, хоч і вітер – до плачу... – Хай повторить Ріхтер «Тройку», вашу, Петре Іллічу!
|