|
Над гімнастерками кравцям спочити не дають. В саванах, джунглях – тут і там – ідуть бої, ідуть. Серед болотяних низин, серед скелястих гір упав солдат, і ще один, а все не мовкне вир. Лежить солдат – сто тисяч лат, і там діра, і тут. Хірург скривавив свій халат і вишив весь кетгут. Гребе гвинтами вертоліт. Вогонь, вогонь навкруг. Кріпись, солдат, – але не слід пускати зброю з рук. Палає хлань, стліва до тла, а кулі сіють лють. Й нема стола – сама зола, не шиють кулі – б’ють. З кравчини справа почалась, хоч він і сам не рад. Іде війна, не скажеш – зась! А винен хто? Солдат.
|