|
О тільки б стало голосу про милу даль сказати, – де териконів конуси пішли за перекати. Подібний всяк до маяка... Через горбів облоги побігли на Макіївку, на Горлівку дороги. Така уся Донеччина зринає перед нами – заквітчана, заклечана серпанками-димами. В степах над небосхилами пливе цвітінь барвиста, над сивими могилами рожево-пломениста. До слави, до майбутнього в цей час труда знаменний у пориві могутньому встає Донбас натхненний. Не раз у пісні згаданий, не знищений катами, на музику покладений гарячими серцями.
|