|
Солдати, солдати, солдати гуляють в міському саду. А досі гуляли багато солдати в міському саду? Та де ж, земляки, дисципліна, до краю, до церкви любов? У шанцях замішана глина У них на шинелях і кров. Цивільна з солдатом під ручку гуляє в міському саду. І зовсім не лагідна штучка – Та Катря з солдатом в ряду. – Ти мила і рідна для мене, Катюшо, ти – сонечко й цвіт, сьогодні – насіннячка жменю, а завтра, а завтра – весь світ. А завтра повитий туманом пустий губернаторський дім. За темним чавунним фонтаном стріляють у парку міськім. І дихають легше солдати на гірці, де сад наш міський, не завтра – сьогодні рушати в останній і праведний бій.
|