IО весно! Враження лечальне прихід до міста справне твій, аж ми опалення центральне поклали лагодить мерщій. Уже казан на тротуарі, і майстер охає над ним, і тихий привид в сніжній хмарі б’є об крило крилом легким. І знову хвої снігової ляга узор на скло вікна. І тільки Дафнісові й Хлої уже не перший рік весна. IIНевже це може зватися – весна? В калюжки барва мутна і квасна, в краплинах клен стоїть, зчорнілий, голий. Лишились дні до теплого Миколи, а городяни ходять в кожушках. Лиш радіо хрипить на всіх вітрах. Читець у віршах славить весну, квіти, і воду п’є, щоб кашель зупинити.
|