|
Синій Харків. Осінь золотава. В непорушнім небі тане звук. Радіо летить через застави: наше військо... місто Кременчук. Відступаєм, не втрачаєм віри, звівши чола, сповнені надій. В синяві Держпром сіяє сірий, наче він в Алупці голубій. Радіо замовкло, і ні звуку, не дзвенить листків осінніх мідь. Тятиву ми натягаєм лука, щоб стрілі вперед, вперед летіть.
|