|
Лапша – символ стандартності... Трюїзм Люблю лапшу, коли навкруг селяни Зійшлись – родина дружна – в холодок, і всяк трудар, їдець усякий гляне та ввічливою ложкою й потягне із миски неповторний завиток. Їй-бо, немає двох між ними схожих... Лежать стада. Мовчить собі пастух. Не видно ні проїжджих, ні прохожих, – по всій державі тільки ложок стук. Село працює і відпочиває, його труду й спочинку я служу. Повітрограй. Жар-полудень вмліває. Чому – не знаю, а люблю лапшу.
|