|
Птах, залетівши у вікно, віщує смерть. Скасована прикмета Птах залетів до мене – я помру, та котловани риють на вітру, підвозять цеглу дощані підводи, насосами масну качають воду, на ній пливуть веселки нафтяні, синіш вапно в кориті – йде к весні, і диск пили стрекоче що є сили. Чого до хворого ти у вікно влетіла? За ким ти плачеш? Виспів твій про що? А в цьому обширі, що майже з морем схож, немов блакитна шхуна, туча бродить, немов блакитні щогли, суччя ходить, накривши, одкривають до пори, на злам приречені завулків табори, – бо мусить тут лягти дороги камінь, Ти не торкайся скронь моїх крилами, – на вулиці, давно до багон звик, – загруз і важко дише грузовик, його шофер зійшов і грушу тисне, труба кричить уперто у безвісне. Вставай, біжи... На цей тривожний клич... Та пух оцей в очахі Прощайте. Ніч.
|