|
Писарчуки, жандармів сила. Хоч в’ється каламутний сніг, – стоїть Росія заніміла – і хто б її прогнати міг! Хоч би розходились, їй-правої І влада заходи вжива. Не важко вкрасти гроб, – та славу не украдеш: вона жива! Все повне значення глухого: дворець, присутствія і прах. Заслали бунтаря другого, на смерть – і пушки в рівчаках, палають гори, сині завше, і щогли хвиля залива. Цар, вироку не дочекавшись, трутизну мовчки випива.
|