|
У листя з прозорого ситцю, у хмари, залитої світлом, як легким дощам не проситься в районі, де соняшник квітне? Донбас на хвилину став ясним – по саму Ясинувату, всі вишки, всі шахти в Донбасі від теплих дощів синюваті. На вугілля кінь там ступає, несміливо ставлячи ногу. Скажіть – він осліп до краю чи, може, забув дорогу? Дощу золотаві краплини так близько – дістанеш руками! Поглянь, вагонетка як плине! Шахтарка яка перед нами! Лиш промінь майне перебіжний – і зараз же в хмарі слабне. Усе це в житті таке ніжне, таке у книжках незграбне!
|