|
Де шлях мовчазний, кам’янистий, де руди бакальські1 лягли, в Німеччину три ландштурмісти з полону російського йшли. І перший промовив поволі: – Як ніч розіллє темноту, дружина моя в мюзик-холі виспівує на дроту. І другий промовив: – Невдало на рідний ми рушили хліб: наш Ельзас і Познань пропали, і сам імператор загиб. Проїхала кухня помалу, здригнулась від неї земля. На сивім камінні Уралу загін партизанський гуля. Він парить кору на світанні кульбабу він їсть молоду. І третій сказав на прощанн «До партизанів іду».
1 Бакальські рудники на Уралі.
|