|
Взявши першого за пояс, хлопчаки біжать рядком. Мчиться, мчиться швидкий поїзд, то двором, то садком, то садком, то двором. Раз, два – все готово! Кочегаре, кидай дрова! Три, чотири – Ось вантажний причепили. П’ять, шість – Пустив пару машиніст. Сім, вісім – Дзвін в колесах, плачуть вісі. Дін-дон, дін-дін-дін, мчиться поїзд поза тин. А за хлівом бігти край – станція «ВИЛІЗАЙ». Приїхали.
|