|
Біжать потоки швидко-мутнії, На деревцях вода висить, Рядами лід, ущент забруднений, Під тротуарами стоїть. Багато льоду ще не зколото, Двір, як дідусь, як листопад, Іржаве помутніло золото Відчинених святійших врат. Ліниво перехожі хрестяться Ікон коричневих теплу, І божі заклики піднесені Струмочками дзвенять у млу. Розверзнута вся церква ладаном Кадить з воріт на все живе: Він несподівано й негадано По вулицях пливе, пливе.
|