|
Як доля б вас не нагинала, Як не гнітила б вас брехня, Чоло б як в зморшках не страждало І серце зранене щодня, Які б жорсткі випробування Над вами владу не взяли, – ЩО витримає мить – дихання І першу зустріч цю весни! Весна: Вона про вас не знає, Про вас, про горе і про зло; Безсмертям погляд її сяє, І не січуть зморшки чоло. Своїм законам служить дуже, В потрібний час летить до вас, Осяйна, блаженно-байдужа, Як і годиться божествам.
|