|
Чарівницею зимою Заворожений, стоїть Ліс. І з снігу бахромою, Нерухомою, німою, Він чудним життям блищить. І стоїть ліс, заворожений, – Ні мертвець і ні живий, – Сном магічним зачарований, Весь обплутаний, закований Легким цепом пуховим... Тільки сонце посміхнеться, Промінь кине свій косий, Ліс нітрохи не здригнеться, – А засяє весь, займеться Сяйвом дивної краси.
|