|
Щемний вид і щемний час – Дальній шлях гука на нас... Ось, як привид із труни, Місяць звівсь і з-за туману Освітив безмежний край... Хай щастить – душі не край... Ой, коли ж настав той час, Де живе вже все – без нас, Той же місяць – з глибини Диха в дзеркалі Леману1... Дивний вид і дивний край – Забувай – душі не край...
1 Леман – Женевське озеро.
|