|
Я вас зустрів – і все минуле В стражденнім серці ожило, Прокинулось усе поснуле По жилах розлилось тепло У пізню осінь чи зимою Бувають дні, буває час, Завіє, начебто весною, Щось прокидається у нас, – Розбудить спогади забуті Страждань минулих, сподівання, З захопленням від тої миті Знов прокидаються бажання... Як після довгої розлуки, Дивлюсь на вас немов ві сні, – І ось – гучніш лунають звуки, Що шепотіли ви мені... В них вже не тільки давня згадка – Життя заголосило знов: Це вже нова, чарівна казка, В душі прокинулась любов!
|