|
Зустрів я Вас – і все минуле в старому серці ожило. Згадав ту золоту добу я – й зігріло серденько тепло... Буває, що в осінню по́ру такий приходить дивний час – повіє раптом, як весною, щось стріпенеться наче в нас. Під впливом того повівання теплом душевним сповнююсь. З забутим вже зачаруванням на милі риси я дивлюсь. І після довгої розлуки дивлюсь на Вас, як уві сні. Поголоснішали всі звуки, що не вмовкали у мені. Не тільки спогадів примари, життя заговорило знов. Все ті ж у Вас краса і чари, і та ж в душі моїй любов!..
|