Душа моя – Елізіум близьких, Безмовних тіней, світлих і прекрасних, Що вже чужі до помислів людських, До радощів і прикрощів сучасних. Душа моя, Елізіум близьких, Що спільного між дійсностю й тобою! Між вами, привиди юнацьких днів п’янких, І незворушною юрбою?..
|