|
У час, як осінь вже настала, є в ній миттєвість дивної пори – весь день стоїть немов з кришталю, і променисті вечори... Бадьорий серп гуляв і падав колос, порожньо поруч все – роздолля скрізь, блиск павутиння тонкий волос, над борозною – легкий бриз. Пусте повітря, птиць нема навколо, в чеканні заметілей перших – далечінь, донизу з неба ллється чиста й тепла синь у відпочиле в осінь поле...
|