|
Зимі настала мука, Тому вона сумна – Їй у віконце стука, Жене її весна. І все заметушилось, Щоб зиму злу прогнать, І жайворонки в небі Тріпочуть і дзвенять. Зима іти не хоче, На весну все бурчить, Але весна регоче І молодо шумить! Зима лиха почула Кінець свого життя, Востаннє сніг шпурнула У чарівне дитя. Та що та вража сила! Сніжком умилась тим І лиш порожевіла Весна в цвіту своїм.
|