|
Мовчи і крийся, і таї Думки і почуття свої. Хай у душевній глибині І сходять, і зайдуть вони, Мов зорі ясні уночі. Милуйся ними і мовчи! Як серцю виказать себе? Як іншим зрозуміть тебе? Ти думку висловиш – і вмить Уже неправда в ній дзвенить. О, не мути джерел ясних; Мовчи, мовчи, живись од них! В собі самому жити вмій. Є цілий світ в душі твоїй Таємно-чарівничих дум; Їх заглушить базарний шум, Їх промінь денний осліпить; Хай серце слухає й мовчить.
|