|
Ранньої осені В сонячній далі Бачив я все це В лісах на Уралі. Там, де стояла Гора посивіла, Просіка пострілом В далеч летіла. І на дорозі, Де днина осіння, Дим і димки, Копошіння, кипіння. Гомін музики Лине врочисто, Табір – не табір, Місто – не місто. В горах відлуння Гуде величаво. – Нумо, підійдемо, Глянуть цікаво. Люди й підводи При котлованах, Дошки червоні В числах і планах. І гучномовці, Й знамена крилаті, Табір у праці, Ніби на святі. Трактор і тачка, Лом і лопата, Хустка жіноча Й пілотка солдата. Комбінезон І спецівки робочих, Різних облич, А найбільше жіночих. В робах дівчата, Майстри-лісоруби, Щоки палають, Обвітрені губи. Поруч із ними Жінки смуглолиці, Мужні, відважні Солдатки-вдовиці. Глина промерзла Під кайлом гуркоче, Діло не легке, Важке, не жіноче. Та подивися – В роботі моторні, Іскри на кремені Крешуть, як в горні. Та подивися І що за дівчата, – Дружба весела, Праця завзята! Плечі розправлять Лиш на хвилину, Коси сховають Під білу хустину. Витруть обличчя Ї знов за лопати. – Досить палить, Мужики і хлоп’ята. Голови в ямі – Врівень з краями. Стовп, як гармата, Суне до ями. Глини нарито, Як гори, повсюди. – Здрастуйте! – Здрастуйте, Добрії люди. – Звідки ж їх стільки? Робота бідова. – Та із села – Всенародна будова. – Добре копаєте. – Так і копаєм. Так і копаєм, Світла шукаєм. Світла шукаєм. На трасі в клопоті, Тільки ж ми вас Не стрічали в роботі. – Може, артисти? Концерт покажіте! – А, журналісти! Ну так пишіте. Ось і пишіте, Як ми копаєм, Сосни рубаєм, Світла шукаєм. Тільки щоб вірно, А ми почитаєм, Як ми копаєм, Світла шукаєм. Слово, повторене Т исячоусто, В горах і долах Відлунює густо. Слово звучить Над розбудженим краєм: – Світла шукаєм! – Світла шукаєм! Селам і школам В добру приміту. І всьому світу! І всьому світу!
|