|
Хай славу ділять, рвуть куліси... У шарпанині – владний пліт... Мені від вранішнього лісу Дрібну частинку наділіть, А ще – від звивин казки-стежки, Що йде коноплищем за схил, І від берізоньки сережки, Що дощ травневий вбив у пил, Від моря піняви-навали, Що миє теплий хвилеріз, І від пісень, що юнь співала На полустанках між валіз... Від бідувань, від перемоги Частинки дайте – я прийму, Щоб написати в епілогах Про дні сяйливі, дні в диму. Ще б таємницю тут відкрити: Мені важливо – аж до сліз – У те повірить цілковито, Що чесно тяг житечний віз.
|