|
Без обіцянок все життя сумніше Ніж темна ніч без світла ще й з дощем. Тож, не жалкуй, будь трохи смілівіше – В моєму серці оселився щем. Засмучень у житті, нажаль, багато, Суєтність давить нас та повсякденність. А ті слова – ти все ж повинен мати – Як квіти зкрасять сірість та буденність. Серця людські завжди їм будуть раді, Пустельний світ та весь чужий без них... Хіба нема в них хоч на краплю правди В короткий вік життя й цвітіння їх?
|