|
Посміхаюсь, а серце плаче Вечорами саме по собі. Я люблю тебе. А це значить – Я добра бажаю тобі. І це значить, мені без тебе Слів не треба, кохань не треба, І не треба мені печалі, І не треба бути в тривозі, І не треба вже, щоб в дорозі Ми світанки знов зустрічали. От і старість вже десь маячить, І забути про щось пора... Я люблю тебе. А це значить – Я бажаю тобі добра. Значить, як же тебе покинути, Як ту пам’ять із серця вийняти, Як не гріти цих рук заклякших, Непосильну вже ношу взявших? Хто ж підскаже мені, крім тебе, Що нам треба, а що не треба, Хто порадить, як далі жити? Нам ніхто вже про це не скаже, І ніхто нам шляху не вкаже, І вузла ніхто не розв’яже... Хто сказав, що легко любити?
|