|
Ти сумуєш – з неба валить вата, Тижнями завії й заметілі. Вздовж дороги снігом вкриті хати, Мов пухнасті ведмежатка білі. Ведмежатка змерзли, заплутали, Заблукали в павутинні вулиць. Зоряній Ведмедиці, як Мамі, До черева ніжно пригорнулись. Молоком тече холодний вітер – Оминає кучугури сніжні. Мов маленьких ведмежаток білих Шорстким язиком Матуся лиже. Ведмежатка змерзли, заплутали, Заблукали в павутинні вулиць. Зоряній Ведмедиці, як Мамі, До черева ніжно пригорнулись. Не сумуй – збуваються надії, Хоч дерева у вбранні зимовім, Ніби ведмежатка в шубках білих, Під Північним Сяйвом кольоровим. Ведмежатка змерзли, заплутали, Заблукали в павутинні вулиць. Зоряній Ведмедиці, як Мамі, До черева ніжно пригорнулись. Ти сумуєш – з неба валить вата, Цілий тиждень віхоли й завії. Вздовж дороги снігом вкриті хати, Мов пухнасті ведмежатка білі. До черева ніжно пригорнулись, До черева ніжно пригорнулись...
|