|
Так не буває, щоб сильного з сильною Зустріч звела, не супереч. Так розминулись Зіґфрід з Брунґільдою, Пісню кохання урізав меч. В братській ненависті обізнані, Горами! На скалу – скала. З шлюбного ложа пішов, непізнаний, І неупізнаною – спала. Нарізно! Навіть на ложі шлюбному, Нарізно! Навіть у дотику губ – Нарізно! Натяками згубними Пізно та нарізно – ось цей шлюб! Існують старіші іще обиди: Як лев амазонку підм’явши десь Так розминулись: син Фетиди З Ареса дочкою: Ахілес З Пенфезілеєю. О, пригадай, знизу вона Кинула погляд оцей! Вершника, авжеж, Погляд! Не з Олімпа уже, з багна, Погляд її – з висоти усе ж!
|