|
В пеклі нам, люб’язні посестри, Пити палену смолу, – Нам, котрі співали Господу Кожним подихом хвалу! Що над прядкою й колискою Не хилилися вночі, Залишивши рідні пристані Під полою опанчі. Що єдвабами китайськими Прикрашались день при дні, Бавились піснями райськими При розбійному вогні. Нікудишнім рукодільницям – Ший не ший, а все дарма! – Танцівницям і сопільницям, І царицям – над всіма! То попід волосяницею, То в коштовностях коса. Що за учтами й в’язницями Прогуляли небеса. У саду між райських яблуньок Прогуляли свій талан... – Бути вічно, діви-звабниці, Сестри милі, в пеклі – нам!
|