|
Я лише дівчинка. Мій борг до шлюбного вінця не забувати – всюди вовк і знати: я – вівця. У мріях замком золотим, іти, кружлять, хоча – спочатку ляльку, а за тим, не ляльку, а дитя. Не бути у руці мечу, не грати на струні. Я тільки дівчинка, мовчу. Ах, якби і мені. Дивитись на зірки, а там моя теж зірка є, І посміхнутись, всім очам, без сорому – себе́.
|