|
Як збираю коханих у путь, Я пісні їм співаю на пам’ять – Хай від мене вони те приймуть, Що колись дарували так саме. Я по стежці вперед їх веду, Перехрестями їх проводжу. Не віщуй, Вітер, їм біду! Шлях далекий, не будь їм ворожим! Хмара сиза, ти сліз їм не лий, – Як на свято вони ж бо обуті! Заховай своє жало, Змій! Злодій, викинь свій ножичек лютий! Ти, зустрітая їми Краса, Стань веселою їм нареченою! Поцілуй ти їх всіх в уста І за то будеш Богом прощеною! Хай палає багаття в лісах! Звірів хай налякає в берлозі! Богородиця, що в небесах, Пригадай про моїх перехожих!
|