|
На сонце, на вітер, на простір ясний Кохання своє уносіть! Хіба хто знайдеться на світі такий Що зможе за це вас зсудить? Біжіть з ним на волю, в долини, в поля, Танцюйте легко на траві, Пустуйте, дивіться, як квітне земля І хмарки пливуть по воді! О, ти, що уперше в житті закохавсь, Віддайся своїм почуттям! Біжи за коханням, ти досить вагавсь, Кохання – то сутність життя! Пасите отари в рожевих горах, Та слухайте дзюркіт струмків, Хай смак поцілунків цвіте на губах – То диво велике із див! Осудить це щастя лише лиходій, В житті, хто нездатний любить. На сонце, на вітер, на простір ясний Кохання своє уносіть!
|