|
В згубному фоліанті Зваби немає для Жінки, бо Ars Amandi Жінці – уся земля. Серед любовних трунків Серце – вірніш усіх. Жінка – вона вже з люльки смертний чий-небудь гріх. Дальній шлях в небо, лютий! Губи – близькі в імлі... – Бог, не суди! Не був ти Жінкою на землі!
|