Як живеться вам з чужою? Легше вам? – Удар весла! – Смугою береговою Швидко пам’ять відійшла? Лину я плавучим островом В небі синьому ізнов. Душі, душі! Вічні посестри, Не судилась вам любов! Як живеться вам з простою? Без божеств і без дурниць? Геть царицю із престолу – І самі упали ниць... Як живеться вам – клопочеться, Як банальна метушня? Ще світ за очі не хочеться? Як справляється бідняк? Переборів, перебоїв – «Досить вже! Наймаю дім!» Як живеться – з будь-якою – Вам, що обраний – моїм? Як годівля? Чи вподобали? Час прийде – не нарікай. Як живеться вам з подобою – Вам, що підкорив Синай! Чи не важко бути ніжним? Бо – з ребра, своя прийшла? Сором, як Зевеса віжка, Не обхльостує чола? Як вам можеться-здоровиться, Як співається пісень? Із довічним болем совісті Як живеться день у день? Як живеться вам з товаром, Що з базару? Без страху́? Після мармуру Каррари – Мати гіпсову труху? (Бога знищено, розтрощено, Був – із скелі моноліт!) Як – з 100-тисячною, з кожною, Вам, що вже пізнав Ліліт! Ярмарковою новинкою Ситі? Блиск не облетів? Як живеться вам із жінкою, Що без шостих почуттів? Ви щасливі? Серцю – дешево? В спокої, на глибині... Як живеться, милий? Легше вам, Чи так само, як мені?
|