|
Я тебе відвоюю у всіх земель, у всіх небес, Тому що ліс – колиска моя і могила – ліс, Тому що однією ногою на землі стою, Тому що краще інших співаю, бо тебе люблю. Я тебе відвоюю у всіх ночей, у всіх часів, У всіх золотих знамен, у всіх мечів. Я ключі закину і псів прожену сама – Тому що в земній ночі я вірніше пса. Я тебе відвоюю у всіх інших – у тій, одній, Я нікому не буду дружиною і ти – нічий. І в останній суперечці візьму тебе – не кричи! – У того, з ким Яків стояв в ночі. Але поки ти є на оцій землі – О прокляття моє! – у тебе залишаєшся – ти: Два крила за спиною і очі в політ Тому що світ – колиска твоя, і могила – світ!
|