Під ласкою із плюшу пледа, Вчорашній викликаю сон; Що це, чи перемога, – з меду... Хто переможений, – полон? Все, знову, знову пам’ять трунку: Страждаю випадково, ніч... Не знаю в слові порятунку – В коханні річ? Хто був мисливець, здобич, щастя... Хотів диявол, – бачив світ... Муркочучи про смак причастя Знав хтивий кіт, сибірський кіт. Межа свавілля у двобої: Хто у руці був лише м’яч? А серце? – ваше, з пензля Гойї – Летіло вскач? І всеж таки, було, – здалося, Як пристрасті вогонь, вуаль? Перемогла, – не довелося, Чи переможена, на жаль?
|