|
Ростуть, як зорі, вірші, як мімози, Немов краса – що зайва у сім’ї. А на корони, на апофеози – Скажу лише: – І звідки це мені? Спимо – і ось, через гранітні брили, Небесний гість на кілька пелюсток. О, світе, знай! Співці – у снах відкрили Закони зір і формули квіток.
|