|
Зростають вірші, як зірки й троянди, Красою непотрібною в сім’ї. То звідки всі такі оці принади: Апофеози та вінці мені? Спимо, та через плити кам’янії, Небесний гість розкриє пелюстки. Світ, зрозумій! В сні співаком відкриті Закон зірок та як ростуть квітки.
|