|
Легковажність! – Мій милий гріх, Мій супутник і ворог мій милий! В мої очі ти вприснув сміх, І мазурку уприснув у жили! Не триматися вчив кільця, З ким би доля мене не вінчала, Починать навмання з кінця, І скінчати вже там, де нача́ла. Як стебло бути й буть як сталь у житті, де так мало ти можеш... Шоколадом зцілять печаль, Дарувати свій сміх перехожим!
|