|
Легковажність! – Милий мій гріх, Мій супутник і ворог милий! В мої очі ти вбризнув сміх, І мазурку вбризнув у жили. Ти навчив не триматись вінця, – З ким би Доля мене ні вінчала! Навмання починати з кінця, Не почавши ще, кидати справу. Стеблом бути і бути, як сталь, У житті, де ми мало так можемо... – Лікувати солодким печаль І сміятись в лице перехожому!
|