|
Як багато красунь, а ти – один, Один – проти ста тридцяти Кармен, У кожнї метеликом квітка в зубах, І кожна благає – ролі. У всіх лихоманках в очах та млість На червоних устах і пристрасть в’язка До хутра й парфумів та невинні усі, І всі вони – примадонни. Вся каторга рампи – біля юних очей Та пада завіса, злий грім гримить, У шовк запашний закутався стан, І хтось там милує руки. Від генія гриму, гримас та купюр – В шинок, на розправу, на загару оглядин. І вигуку солод о четвертій ранку, Із чолом гордовитим – Любіть!
|