|
Я на лутку вилізла з ногами. Він спитав тихенько: – Хто тут є? – Я прийшла. – Чого ж? – Сама не знаю. – Пізно вже, дитинко, – ти не спиш. – Місяць я побачила у небі, Місяць я побачила і промінь. Підглядав він у твоє віконце, – Це тому, мабуть, я і прийшла. Нащо тебе охрестили Даниїлом? Сниться все – тебе шматує лев!
|