|
Ось нічне вікно, Де усі не сплять, Може, п’ють вино, Може, так сидять. А чи просто рук Плетене сільце, В кожнім домі, друг, Єсть вікно таке. Крик прощання, стріч – Ти – вікно вночі! Може, сотні свіч, Може, дві свічі... Розуму б знаття Де знайти покою... Та моє життя З долею хисткою. Помолись, дружок, за безсонний дім, За вогонь у нім.
|