|
Хто створений з тирси, хто створений з глини, А я – сріблясто-блискуча! Ім’я мені – зміна, інакше – Марина, Я піна морськая, минуча. Хто створений з глини, хто створений з плоті, Тим гріб та могильнії плити... Хрещена в купелі морській – і в польоті Своїм – неодмінно розбита! Крізь кожнеє серце, крізь кожнії пута Проб’ється моє своєвілля. Не можуть ці кучері гладшими бути, Не стану земною я сіллю. Розбившись об ваші гранітні коліна У кожній із хвиль воскресаю! Хай славиться піна, веселая піна, Висока піна, що зринає?!
|