|
Життя обдурює усіх, Все впереміш – і сміх, і гріх, Тут правда й лжа – усе без меж, Тремтить душа, отож – живеш! Лежиш в житах: ув очі – синь... Лежиш в брехні? – Підводься, скинь! Крізь колючки – натуга жил, Радій, що звуть, радій, що жив! Не дорікай лише мені, Не в чарах сплутані – в брехні. Чолом проб’ю закляття снів, Повірю в спів. У тиші згод, в жару відмов, Як в глині, загрузаю знов – Беру з ковша твоїх долонь Життя вогонь.
|