Подобається – ви не хворі мною,
Подобається – я не хвора вами,
Ніколи доля кулею земною
Не пропливе під нашим ногами.
А ще, – смішною бути зовсім, геть
Розбещеною... граючись словами
Не червоніти дихаючи ледь,
Раптово доторкнувшись рукавами.

Подобається все ж – ви при мені
Вже іншу обнімаєте... – пильную;
Не зичите у адовім вогні
Мені горіти, бо не вас цілую.
Ім’я моє, що ніжне й у борні,
Не згадуєте днем і ніччю. Всуї,
Ніколи у церковній тиші, ні...
Вінчальне нам не чути: «Алілуя!»

Я вдячна серцем вам давно за те,
Що ви мене не знаючи вустами,
Кохаєте. За спокій мій, святе
В мрій зустрічах, не частих, вечорами;
За те, що не гуляєм під луною,
За сонця небуття над головами,
За те, що хворі, ви, на жаль, – не мною,
За те, що хвора я, на жаль, – не вами.
Віктор Харламов2017